Вигорання і до чого тут дихання

Уяви: весь день працюєш, багато думаєш, хвилюєшся, на щось злишся, когось слухаєш, на щось не встигаєш. Все це — навантаження для нервової системи. Організм відчуває, ніби постійно в “режимі тривоги”. Навіть якщо ніхто не кричить і немає реальної небезпеки — тіло поводиться, ніби небезпека є.

Що в цей момент відбувається:

• Дихання стає частішим і поверхневим — ніби готуєшся бігти або боротися.

• Серце б’ється швидше.

• М’язи напружуються.

• Організм викидає гормони стресу (кортизол, адреналін).

• Тіло не встигає «відновитись», навіть під час сну.

Усе це — природна реакція. Але якщо вона триває днями, тижнями, місяцями — настає вигорання. Ресурс вичерпується.

А тепер уяви: ти починаєш дихати повільно, глибоко, свідомо.

Що відбувається в цей момент?

1. Мозок отримує сигнал: «Все в порядку»
   – Повільне дихання — це те, що організм робить, коли спокійно.
   – Отже, тіло “вірить”, що тривога минула, і знижує оберти.

2. Уповільнюється серцебиття.
   – Падає тиск.
   – М’язи розслабляються.

3. Зменшується рівень кортизолу (гормону стресу).
   – Печінка, серце, мозок починають працювати в нормальному режимі.
   – З’являється більше енергії.

4. Активується “система відновлення” (парасимпатична).
   – Це той самий механізм, який запускається під час відпочинку, сну, медитації.
   – Саме вона відновлює організм.

Тобто дихання — це як перемикач режимів у твоєму тілі:

Висновок простими словами:

Дихання — це прямий спосіб «вимкнути стрес» і «ввімкнути спокій».
Це як натискати на педаль гальма, коли розігнався занадто сильно.
І чим частіше практикувати — тим швидше тіло «навчається» розслаблятись навіть у складні моменти.